Мне стыдно за Украину и за президента Зеленского — Лановой

https://lenta.ua/storage/25/04/11/06/890_450_5ea9b4d193950.jpgМногие из нас считают, что мы не виноваты в приходе на пост Президента Украины партократов, проходимцев, барыг, марионеток, воров. Их будто бы выбирали, а потому должны с этим мириться. Нет, мы виноваты! Мы спокойно наблюдаем за тем, кто рвется к власти, кого продвигают олигархические и прокремлевские каналы. Мы не объединяемя в широкие общественные круги и движения для продвижения достойных кандидатов, настоящих представителей национальной элиты. Мы опускаем руки вместо того, чтобы создавать современное цивилизованное государство (укр.).

Такие оценки озвучил в блоге «Цензор.нет» доктор экономический наук, экс-министр экономики и экс-вице-премьер Владимир Лановой.

Багато хто з нас вважає, що ми не винні у приході на посаду Президента України партократів, пройдисвітів, бариг, маріонеток, крадіїв. Їх ніби то обирали, а тому мусимо з цим миритися. Ні, ми винні! Ми спокійно спостерігаємо за тим, хто рветься до влади, кого випинають олігархічні і прокремлівські канали. Ми не гуртуємося у широкі громадські кола і рухи для просування достойних кандидатів, дійсних представників національної еліти. Ми опускаємо руки замість того, щоб створювати сучасну цивілізовану державу.

Ми звикли бути приниженими, пригніченими, закріпаченими, терпіти у керма держави казнокрадів, зрадників і гвалтівників власного народу. Ми звикли до злиднів, до напівжебрацького життя, до невиліковних масових хвороб, до обману і брехні  президентів та їх оточення. Звикли до бездарів, які грають роль провідників нації. Ми вибачаємо недорікуватих і малограмотних, злодіїв і лицедіїв. Ми мовчимо, коли крадуть гроші з бюджету, з державних банків, з противірусних фондів, з кишень громадян. Ми згодні з тим, що  президенти займаються власними справами за народний кошт і самозбагачуються замість піклування про добробут українців.

Мені соромно за Україну і мені соромно за чинного Президента! Ще декілька років назад люди в країнах Європи і США висловлювали захоплення нашим народом, нашою відсіччю Росії (фашистское государство, страна-агрессор — согласно Закону Украины от 20.02.18), нашим прагненням до свободи. Замість того, зараз за кордоном ніхто не реагує на слово «Україна». На Заході Зеленського згадують не інакше, як президента-комедіанта, а на Сході взагалі не знають такого.

На мій погляд, він – випадковий президент, але йому подобається на цій посаді: усі навколо поважають, вклоняються, уважно слухають (точніше, роблять вигляд, що слухають), промовляють компліменти. Нічого особливого робити не треба, владна система сама себе відтворює і собою управляє. Вона душить людей, проте повністю влаштовує Президента.

Йому, на відміну від усієї нації, нічого змінювати не хочеться.  Мільйони батраків-українців будуть продовжувати працювати заради його комфортного і солодкого перебування при владі. Йому треба, як і раніше, продовжувати ту ж театральну діяльність, виконуючи тепер лише одну роль – глави держави.

Жодної серйозної, структурно визначальної ідеї за період владарювання Україною ми від Зеленського не почули. У країни немає економічної стратегії — при тому, що економіка  летить під укіс. А навіщо Зеленському конструктивна національна економічна стратегія, якщо є стратегії окремих олігархічних корпорацій, які диктують уряду, що і як робити (звичайно, ці стратегії в інтересах  самих корпорацій, а вони, за визначенням, не можуть співпадати з суспільними інтересами).

В тему:

Власть продолжает тайно встречаться с олигархами вопреки обещаниям Зеленского — «Схемы». Видео

Олигарх Кауфман купил с потрохами президента Зеленского и его холуев

Що залишили олігархи Президенту поза своїми інтересами? – Гральний бізнес, коли замість податків у казну будуть носити чиновникам гроші сумками. Відкати з видатків на дорожнє будівництво. «Вершки» з продажу сільськогосподарських земель. Приховані прибутки (ренту) з продажу бурштину під контролем поліції. «Благодійні внески» з надприбутків Нафтогазу та інших державних монополій. Відрахування від постійного зростання тарифів на газ, електрику і послуги ЖКГ (зараз – ще майже на 30 %). Тотальний хабарницький механізм фіскальних органів влади. Торгівля зброєю та військовою технікою, яка апріорі є бізнесом президентів.  І ще – процент від відшкодування втрат колишніх власників  Приватбанку, який був експропрійований Порошенком з Гонтарєвою. І, нарешті, нові ініціативи уряду і Президента, які вони назвали «аудит держави», про випереджаючий ріст добутку корисних копалин, використання природних ресурсів (родовищ, водойм), вирубку лісів, що ніби то дасть заробити 1 трлн. дол.

В це важко повірити, проте насправді  такий шлях – це перетворення України у одну з країн екваторіальної Африки з їх голодом, ручною працею, епідеміями, масовою дитячою смертністю і т. п., в той час як у цій частині Африки видобуваються  найбільші у світі смарагди і діаманти.

загрузка...

Додам, що жодна з цих ініціатив не веде до створення нових робочих місць, не має інноваційного змісту і не сприяє розвитку країни.

Як видно, у Президента — немалий шмат, який, проте, не має жодного впливу на підйом економіки. Тому президентська  активність у цих напрямках є, як мінімум, непотрібною та, на жаль, деструктивною.

Ми не знаємо, де та грань між помилками випадкового глави держави, який підіграє своїм диригентам, і прихованого шахрая на чолі самодіючої корупційно-бюрократичної системи.

Проте ми не можемо виключати його особистої зацікавленості у  перерахованих сумнівно-корупційних діях влади, хоча за чинної правоохоронної системи дійсні докази громадськість може отримати тільки після зміни діючого Президента. Тому однією з його проблем є домовленість з наступним главою держави і підбір на цю посаду лояльної до Зеленського людини. Підозра щодо його можливої участі чи сприяння корупційному бізнесу базується на тому, що він проковтнув факти державних злочинів, здійснених до і після Євромайдану. І, отже, він не збирається ініціювати розслідування і потенційне покарання топ-корупціонерів, фактично допускаючи і сьогодні використання їхніх методів керування.

Це ставить під сумнів прийнятність Зеленського для ролі керівника держави, яка перебуває у пригніченому, розграбованому, зруйнованому, в тому числі й внаслідок війни на Донбасі, та деградованому  стані. Ролі керівника держави, капітал якої щорічно зменшується, за моїми розрахунками як мінімум, на 940-1000 млрд. грн. ( або на 35-37 млрд. дол.), в той час як у інших країнах Європи такої тенденції немає.

З чого складаються ці втрати в Україні? – Щороку  на 4-4,5 млрд. дол. зростає державний борг;  на таку ж приблизно суму передається державне майно приватному сектору (приватизація, радіочастоти, земельні ділянки тощо), з яких, як мінімум, половина потрапляє у кишені спритних урядовців та посередників;  на 3-4 млрд. дол. щорічно збільшується заборгованість державного сектору економіки (підприємств і нефінансових корпорацій); податківці і митники недобирають за рік обов’язкових внесків і платежів, за інформацією з публічних джерел на 10-12 млрд. дол.; крадіжки бюджетних коштів їх розпорядниками досягають, як мінімум, приблизно 8-9 млрд. дол.;  біля 5 млрд. дол. складають крадіжки з прибутків державних монополій.

Це не уся сума крадіжок і хабарів, яка обертається у верхівці української влади. Так, наприклад, тут не враховані хабарі, які передаються чиновникам олігархами, латифундистами та іншими фінансовими магнатами. Та й не наша справа дізнаватися скільки, хто отримує хабарів. Але зазначимо, що зменшення державного капіталу – прямий шлях до падіння нашого соціально-економічного потенціалу і рівня життя.

Вказана сума щорічного пограбунку і нанесення збитків державі фактично дорівнює річній доходній частині держбюджету. Отже завдаються втрати що майже удвічі знижують наші зарплати, пенсії, ресурси медицини, науки, оборони, освіти, культури, інновацій, інфраструктури та інших галузей.

В наших умовах від’ємна динаміка державного капіталу  не може хоча б частково компенсуватися  абсолютним зростанням приватного капіталу. Приріст останнього доцільний лише, по –перше, тоді, коли він відбувається внаслідок реальних приватних  інвестицій, а не за рахунок захоплення олігархами об’єктів приватизації чи перенесення заборгованостей олігархічних банків і корпорацій на фінанси держави (так зване списання боргів, об’ява корпоративного дефолту тощо, коли держава бере на себе борги олігархів і цим самим зменшує обсяг свого майна), а по-друге — коли приростає підприємницький, конкурентоспроможний, а не олігархічний капітал.

Зрозуміло, що без зупинки корупційних процесів витягти країну з глухого провалля неможливо.

Фактично Зеленський продовжує лінію усіх своїх президентів-попередників, які розбудовували і вдосконалювали загальну корупційно-бюрократичну систему. Розширювали її володіння. Починаючи з першого президента, який пояснював, що він не купував «хатинку» на березі Женевського озера, бо не міг перевезти за кордон у своїх валізах декілька мільйонів доларів ))). Далі, один з попередників вивозив з країни гроші і крам літаками дипломатичної пошти, інший — вантажними автомобілями, ще один – ховав корупційні здобутки у офшорній  «панамській  папці» (чинний глава держави те ж знайомий з офшорними інструментами). Суми злочинного привласнення державних коштів президентами кожного наступного циклу фонтанували, добавляючи до цих сум ще декілька нулів, а народ усе глибше занурювався у злидні.

І ще – корупційне павутиння не може існувати, якщо голова держави не бажає, щоб воно існувало. Він може не знати усіх її ниток і зв’язків  і не приймати участь у всіх багатомільярдних злочинних схемах, потоках і оборудках.  Але Президент зобов’язаний включати засоби зупинки і ліквідації їх дії. Пояснення, що Зеленський «такий молодий і довірливий, він нічого не знає і не приймає участі у корупції», не проходять. Президент відповідає і за свої дії, і за бездіяльність.

Очевидно, невиконання Президентом своїх зобов’язань, а не тільки скоєння кримінальних злочинів і порушення Конституції держави, має спричиняти його юридичні покарання, як імпічмент і притягнення до кримінальної відповідальності. Тоді президенство буде сприйматися не як подарунок долі, а як тяжка відповідальна ноша. І менше випадкових осіб опиниться при владі.

У підсумку підкреслю – найбільший пригнічуючий вплив на наш розвал і деградацію справляють три  базові структурні економічні елементи, як три голови єдиного дракона, який  пожирає країну: фінансова олігархія, державні монополії та владна корупція. Здорові сили суспільства мають швидко і рішуче відрубати ці голови. Іншого виходу немає.

В тему:

ЗЕЛЕНСКИЙ, ПРИЗЫВАЮ ТЕБЯ УЙТИ В ОТСТАВКУ! И СТРАНА ПОЛУЧИТ ШАНС

Зеленскому лучше всего сейчас воспользоваться поводом и подать в отставку — эксперт

 


загрузка...

Комментарии 6

  • Ща тупая Оленька прибежит со своим вечным вопросом: «А кто такой Лановой?» ))
    Отличная статья.

  • В Украине,к сожалению, таких здраво мыслящих и глубоко патриотичных укрваинцев как Лановой единицы в нашем государстве. И дествительно, без объединения всех патриотических,проукраинских сил{а зеленые,порошенки,соросята с голоса и самопомочи боятся и противится этому объединению},этот мафиозный спрут зеленского-порошенко остаточно уничтожит Украину.

  • Додати нічого. Дуже сумно.

  • Если верить притче о Моисее и 40 лье по пустыне нам от совка избавляться ещё 11 лет от рождества УА 1991.

    • ты уже учи иврит и обрезание поди примени ,
      если намерен «ещё 11 лет» от совка шитопаханата избавляться

  • Хтось має «потягнути стоп-кран»…

загрузка...