На пути к катастрофе: зачем Зеленский торпедирует отношения с США

В последние дни украинско-американские отношения оказались перед перспективой нового цикла ухудшения (укр.)…

Знову, як і у 2019 році, повертається привид «Байденгейту».

В ситуації, коли підтримка України у США залишається стабільною, Київ робить крок, який здатен знищити довіру між країнами. І це матиме катастрофічні наслідки в першу чергу для України.

Хроніка скандалу

Початок проблеми дало рішення одного з українських судів у справі колишнього генпрокурора Віктора Шокіна проти Байдена. У цій справі додатковим рішенням судді звинуваченим було оголошено особисто колишнього віцепрезидента США, а нині кандидата на пост президента Джо Байдена.

Само по собі це рішення уже могло негативно вплинути на відносини двох наших країн, але згодом події перейшли на новий рівень й почали розвиватися доволі швидко.

У вівторок, 19 травня, народний депутат України Андрій Деркач оприлюднив плівки розмов Байдена та колишнього президента України Петра Порошенка.

Порошенко тоже считает, что «пленки Деркача» мог организовать Ермак по просьбе Путина в помощь Трампу

Власне, Деркач уже давно наполягав на необхідності розслідування діяльності Байдена щодо України та навіть створення спеціальної комісії для цього. Таке відбувалося уже певний час, але пресконференція з оприлюдненням плівок стала новим етапом ескалації процесу.

Ані рішення окремого суду в певній справі, ані заяви одного народного депутата ще не створювали самі по собі загрози для відносин України і США. Загроза стала наявною, коли події прокоментував на своїй пресконференції наступного дня, 20 травня, президент України Володимир Зеленський.

Журналісти цілком природно хотіли почути його коментарі щодо останніх подій. Президент висловився в такому дусі, що це його не дивує, що ще будуть нові «дзвоники», розмови, про які ми згодом дізнаємось, і що цю справу потрібно розглядати.

Фокус у його коментарі був на попередньому українському президенті.

Але склалося цілком логічне враження, що Зеленський схвально ставиться до розгляду ролі Байдена.

загрузка...

Від того часу ми не чули нових пояснень від Офісу президента, тому маємо відштовхуватись від самої пресконференції.

Тим більше, що висловлене Зеленським припущення про неправомірні дії з боку нинішнього кандидата на посаду президента США становлять проблему для двосторонніх відносин та можуть призвести до їхнього погіршення.

Кому вигідно?

Отже, що це було? Вимальовується кілька основних версій.

Перша полягає в тому, що Зеленський цілком свідомо кинув тінь на Байдена.

Якщо так, то виникає питання: навіщо? Тут постає проблема з пошуком можливих переконливих відповідей.

Одна з домінуючих — це можлива спроба з боку Зеленського догодити президенту Трампу, послаблюючи при цьому його опонента на виборах.

Якщо так, то не зрозуміло, чи йдеться про очікування якихось негайних, ситуативних преференцій з боку Трампа чи то про можливість мати гарні відносини з ним у разі його перемоги на виборах у листопаді.

У будь-якому разі, такі міркування, якщо вони дійсно мають місце, виглядають дуже наївними, але про це згодом.

Друга версія полягає в тому, що Зеленський поставив двосторонні відносини під загрозу випадково.

Іншими словами, він і на думці не мав, що його промовляння будуть розглядатись як щось шкідливе для Байдена і зможуть вплинути на відносини з США.

Як уже було сказано, для Зеленського основним об’єктом атак був та залишається Порошенко. Це саме по собі дивно, враховуючи, що він уже рік сам є президентом та має доволі безпрецедентну владу в контексті сучасної української історії.

І це, до речі, зближує його з Трампом, який увесь час, навіть на четвертому році свого президентства, звинувачує свого попередника Барака Обаму у всіх смертних гріхах.

 — Госизмена Порошенко 2.0: чем грозят пятому президенту пленки разговора с Байденом — политолог

Отже, ця версія будується на припущенні, що Зеленський сказав усе це по нерозумінню, не подумавши, що це вийде за рамки внутрішньоукраїнських політичних розборок.

З другої версії випливає ще одна специфічна підверсія: Зеленський потрапив у спеціальну приготовану пастку. І вона виглядає доволі переконливою.

Напередодні пресконференції президента оприлюднюються плівки «Порошенко-Байден», тому на пресконференції журналісти запитують президента про це й він, керуючись своєю палкою неприязню до Порошенка, каже те, що, власне, спричиняє кризу у відносинах із Вашингтоном.

Якщо це дійсно була пастка, то хто її поставив?

В Україні, і не тільки, доволі часто говорять про «руку Москви». Це часто робиться навіть тоді, коли причин для цього немає, подекуди це трохи спрощує дискусію про ситуацію в країні. Але у цьому випадку причини є.

Перш за все, незрозумілим залишається походження плівок.

Але головне питання полягає в тому, кому може бути вигідним наступне: вдарити одночасно по минулому та нинішньому президентах України, виставити як США, так і Україну у неприглядному світлі, знову наголосити на «втручанні» Вашингтона в українські справи та «недосуверенітеті» України,  підірвати довіру та співпрацю між Україною і США?

Саме тому 20 травня може стати моментом початку відходу української влади від підходу до так званого «Байденгейту», що він вважався оптимальним для Києва: максимально дистанціюватися від внутрішньоамериканських політичних суперечок, передвиборчого процесу, не приставати на бік однієї зі сторін.

Такий підхід спирався на консенсус експертів по обидва боки океану. Для його збереження останніми місяцями чимало працювала українська дипломатія.

Більш того, сам Зеленський також начебто розумів користь такого підходу та доклав зусиль для його збереження.

Саме тому, як уже було сказано, українському президенту ще не пізно скорегувати свою позицію, пояснити, що саме він мав на увазі, і не допустити втягування країни в американські справи.

Хто постраждає найбільше?

Що все це означає у контексті американської передвиборчої ситуації?

Від часів слухань у Конгресі США про імпічмент президенту Трампу Білий дім дуже обережно поводився на «українському напрямку».

До дій Трампа тут прикута пильна увага опозиції та преси, та й навіть великої частини його власної адміністрації. Він розуміє, що не може особисто долучатись до розкручування нового витка «Байденгейту».

Топ-команда Трампа, що була задіяна у тиску на Київ у 2019 році, «засвічена», дехто пішов у відставку, а хтось перебуває під слідством.

Але це не означає, що спокуса кинути тінь на дії Байдена стосовно України зникла.

За умов, коли епідемія коронавірусу лише збільшила розрив між Байденом та Трампом не на користь останнього, використовуються всі засоби для боротьби проти кандидата від демократів.

Тому тема України та Байдена знову оживає у протрампівському дискурсі та просочується у політику.

Ба більше, нинішня активізація цієї історії може відбуватись не під безпосереднім наглядом та контролем Білого дому, а за ініціативою союзників Трампа у США та певних гравців в Україні (без підігрування яких ця історія могла б давно повністю вщухнути).

Щодо союзників президента Трампа у США, то треба звернути увагу на дії голови комітету з внутрішньої безпеки і державного управління Сенату США Рона Джонсона.

Сенатор Джонсон позиціює себе як друг України, часто буває у нас в гостях, але, на жаль, його дії та висловлювання подекуди сприяють негативному іміджу нашої країни, зокрема її баченню як невиліковно корумпованої.

Цього разу він прийняв рішення відкрити розгляд справи про Хантера Байдена та «Бурисму» в рамках свого комітету. Про такий намір він заявляв давно, але цікаво, що відкриття розгляду збіглося в часі з драматичними подіями в Києві.

Активним учасникам цієї справи з обох боків Атлантики зрозуміло, що справжнього компромату, негативу про Байдена вони не знайдуть, оскільки тут просто немає «складу злочину». Але йдеться не про це.

Йдеться про забруднення іміджу Байдена.

Річ у тому, що американці називають «optics»: ця історія має виглядати так, що начебто Байден у чомусь тут винний. «Немає диму без вогню», а тому, якщо є скандал, то має бути якесь підґрунтя.

Тому інформація про те, що українці відкривають якісь кримінальні впровадження і навіть президент це підтримує, цілком логічно лягає у канву розкручення нового етапу цієї справи.

Врешті-решт, це сильно не зашкодить Джо Байдену. Проти нього зараз використовується чимало ліній нападу, й «українська» серед них не є однієї з провідних.

Демократи давно визначилися з цього приводу, як і прихильники Трампа.

Щодо незалежних виборців, то є ознаки того, що ця історія їм набридла. У будь-якому разі, увага американців сьогодні прикута до епідемії коронавірусу та її впливу на економіку країни.

Але для українсько-американських відносин останні події можуть мати негативне значення. Вони псують довіру між сторонами.

Перший крок у цьому зробив Білий дім, але цього разу це може зробити уже Київ.

Це відбувається на тлі того, що наразі підтримка України у США є стабільною.

Ба більше, ми і досі конче потребуємо цієї підтримки. Але це може змінитися за умови, що Київ гратиме у цю небезпечну гру.

Володимир Дубовик, директор Центру міжнародних досліджень і доцент кафедри міжнародних відносинОдеського національного університету імені І. Мечникова
«Европейская правда», 22 мая 2020


загрузка...

Комментарии 1

  • Так вывод какой из статьи? Все белые и пушистые? Дыма без огня не бывает. Зачем тогда материал? Место на хардах занимать? Ведь проблемы не в этом, а в потере самостоятельности и охайности самой Украиной. Давайте расскажем всем, что у нас ни-ни коррупции, взяточничеству… 🙂 По рейтингам идеальности на каких то там всех 500-х (насмешливо) — местах. Все началось в 90-х с Будапешта и пошло поехало. А тепер маемо… США, РФ, КНР, ЕС… не подарки. Ведут себя прилично если окружение и нормы поведения — равносильны и приличны , если нет, то чего бы и не нагнуть?
    Авторитет и вес это не растопырки, а ежечасная пахота на это понимание, затем и через много лет, авторитет неизбежно работает. С Байденами, Украиной, участниками — нужно разобраться во имя — авторитета.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.

загрузка...